До Благовіщенської церкви повернулася чудотворна ікона Богородиці з Ісусом-дитям “Одигітрії”. “Чудотворна ікона Діви Вселенної чотирьохсотлітньої давності у невимовній красі і славі повернулася до храму після реставрації” – розповіла заступниця директорки з наукової роботи музею “Верховина” Зеновія Ханас. За словами музейниці ікона створена древніми іконописцями. За свій чималий вік пройшла дивний, сповнений таємниць шлях.
Інформативні джерела свідчать, що кілька століть тому на місці сучасної церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії стояла церква Різдва Богородиці, яка після чергового нападу татар на Стрий згоріла у 1667 році. Парафіяни не мали коштів, щоб побудувати нову. То ж погодилися перевезти з Заплатина невелику дерев’яну церковцю Благовіщення Пречистої Діви Марії, що належала розформованому на той час монастирю Чину святого Василія Великого. Разом з церковцею на Лани прибула чудотворна ікона, що протягом століть була гордістю Ланів – передмістя Стрия. Жителі цього району наприкінці ХІХ століття вирішили побудувати нову муровану простору церкву. У 1886 році будівництво було завершене.
Якийсь час ці дві церкви стояли поряд, про що свідчить давня світлина. Чудотворну ікону і два престоли перенесли до нового храму. Згодом іконостас, правдоподібно, продали в Лавочне, а саму церковцю – у Малі Дідушичі.Чудотворна ікона зайняла достойне місце на бічному престолі, дивуючи своєю магічною красою вірних зі Стрийщини і дальших околиць. Наші краяни раділи, що мали у своїй церкві Всемогутню Заступницю, яка у бідах допомагала, потішала в журбі. Сумнозвісний комуністичний режим поставив під загрозу існування чудотворної ікони. Сьогодні вже немає серед живих тих парафіян, які одного дня побачили зміни в лику їх Заступниці. Очевидно, що за тодішньої влади вони боялись про це говорити, бо енкаведисти переслідували вірних, вилучали такі реліквії або нищили їх. На той час настоятелем парафії був о. Михайло Хавлюк, духівник, колишній ректор духовної семінарії, людина обізнана у сакральному мистецтві. Очевидно, саме він подбав про захист ікони.
До речі, про її чудотворність за радянських часів привселюдно ніхто не згадував, так само, як не згадували про незвичайні властивості ікони Ліської Богородиці у храмі Успіння Матері Божої. За часів виходу УГКЦ з підпілля до церкви Благовіщення вірні повернули ікону, ідентичну з тою, що знаходилася на престолі. Вона роками перебувала у будинку отця настоятеля Василя Процика. Саме ця ікона визнана фахівцями як оригінал, а на престолі була представлена копія, виготовлена у другій половині ХХ століття. Під час реставрації оригіналу було знято три шари фарби, після чого з’явилися автентичні лики Богородиці та Ісуса. Фахівці стверджують, що ця ікона створена у ХVІ-му столітті майстрами школи іконопису в Судовій Вишні.
27 грудня відбулося урочисте повернення чудотворної ікони у престіл Матері Божої. Біля бокового престолу, де встановлено ікону відбулася урочиста Служба Божа, яку відправили настоятель храму Успіння Пречистої Діви Марії у Стрию о. Мирон Гринишин, парох Стрийської церкви Всіх Святих українського народу о. Іван Барабаш, парох церкви Благовіщення о. Василь Процик зі священиками храму. На пам’ятку про цю знаменну подію були виготовлені образочки чудотворної ікони з молитвою Акту посвяти Матері Божій, які роздали вірним.