Стрийщина – це колиска національно-визвольного руху. І саме з нашого регіону вийшло багато відомих особистостей, що були тісно пов’язаними із ОУН та УПА.
1. Степан Бандера. (1909 р.- 15. 10. 1959 р.)
Найвідоміший діяч ОУН, що тісно пов’язаний із Стрийщиною Він був провідником ОУН. Степан закінчив гімназію у Стрию у 1927 році, був активним пластуном. У 7 класі гімназії став членом юнацтва УВО, з 1929 р. – членом ОУН, членом Крайової Екзекутиви, з 1933 р. – Крайовим Провідником ОУН.
У квітні 1941 р. на другому Великому Зборі ОУН С. Бандера обраний Провідником ОУН (Б). З його ініціативи було створено військові Дружини Українських Націоналістів (ДУН) під командою Романа Шухевича, а 30 червня 1941 року – проголошено Акт Відновлення Української Держави. В’язень польських та німецьких таборів. Загинув від рук агента КДБ – Сташинського у Мюнхені 15 жовтня 1959 року
2. Степан Охримович (18.09.1905 р. – 10.04. 1931р.)
Крайовий Провідник ОУН на західноукраїнських землях . У 1923 році здав матуру з відзнакою у Стрийській гімназії. Засновник пластового куреня «Червона Калина». У Львові студіював філософію. Організатор мережі УВО і ОУН. У 1929 році – учасник Конгресу Українських Націоналістів. З 1930 року був обраний на посаду Краєвого Провідника ОУН. Помер після тортур у Стрийській тюрмі 10 квітня 1931 року. Похований у Завадові.
3. Володими Тимчій – «Лопатинський» (1913 р.- лютий 1940р.)
Крайовий Провідник Закінчив гімназію у Стрию, студіював філософію у Львівському університеті. Часто арештовувався польською поліцією. З 1932 року став членом ОУН і організаційним референтом її повітової Екзикутиви. З 1936 року – член Окружної Екзекутиви ОУН, у лютому 1939 року стає членом Крайового Проводу, а з середини серпня 1939 – Крайовим Провідником ОУН. Вільний прихильник С. Бандери. Загинув на кордоні 1940 року на кордоні, коли повертався в Україну.
4. Мирослав Тураж – «Грабовський» (1910 р.- 1939 р.)
Крайовий Провідник ОУН. Народився у Нижанковичах, гімназію закінчив у Дрогобичі, Окружним Провідником став у Стрию , а на початку 1939 року – Крайовим Провідником. Загинув при невідомих обставинах, після переговорів з А. Мельником у Відні, повертаючись в Україну.
5. Олекса Гасин- «Лицар» (1907-1949 р.)
Шеф Головного військового штабу УПА (1946-1949). Народився у Кохюхові, гімназію закінчив у Стрию, студіював інженерію у Львівській Політехніці. З 1929 р. – член ОУН, організаційний риферент Окружної Екзикутиви Стрийщини. Мав добру військову освіту. У 1940 р. – став членом Революційного Проводу ОУН і членом Головного військового штабу ОУН. Працював над перетворенням відділів «Української народної Самооборони» на «УПА – Захід». Згодом став шефом Головного Військового Штабу УПА. Загинув у перестрілці з енкаведистами, у Львіві, 31 січня 1949 року.
6. Лев Ребет (1912 – 1957)
Заступник Голови Державного Правління Я. Стецька у Львові 1941 р., доктор права, політичний діяч, публіцист, науковець. Організатор підпілля на Стрийщині. (з 1930 р.), був окружним провідником ОУН Стрийської округи, кількаразовий в’язень польських тюрем і гітлерівського концтабору до 1944 р. На еміграції був обраний головою Політичної Ради ОУНз (закордоном) і членом Закордонного Представництва УГВР. Загинув 12.10.1957 р. від рук агента КГБ Сташинського у Мюнхені.
7. Дарія Цісик-Ребет (1913-1994 р.)
Магістр права, політична і громадська діячка, публіцистка, вчилася у Стрию, диплом студіювала у Львові і Любліні. З 15-річного віку член УВО і ОУН. Провідник жіночих груп у Стрийській окружній екзикутиві ОУН, з 1935 до 1938 рр. – член крайової екзикутиви на ЗУЗ, член Крайового Проводу ОУН (1941 р.). У 1944 р. визначена членом Ініціативної Комісії з піддготовки створення УГВР, потім стала членом УГВР співавтор 1-го статуту УГВР. На еміграції вела велику політичну роботу серед жіночих організацій, з 1979 – член політради ОУНз.
8. Дмитро Корінець- «Бористен» (1913-1944)
Уродженець Завадова, член ОУН з початку 30-х років, у похідній групі М. Лемика (1941) був його заступником. З 1942 р. –був на Поліссі інструктором вишколу УПА. З травня 1943 Д. Корінець – заступник командира в. о. «Заграва», потім командир рейдуючого куреня з Полісся у північні райони Рівненської обл. Від кінця 1943 р. – шеф штабу В.О. «Заграва» у чині Сотника. Загинув у сутичці з військами НКВД 15 липня 1944 р.
9. Зеновій Гойсак (1910 – 1945 р.)
Член ОУН з 1929 року. Заарештований у 1937 році і запроторений до Берези Картузької, звідки вийшов у 1939 році. Працював вчителем Дашавської школи, не покидаючи підпільної роботи. Був надрайоновим провідником ОУН під псевдонімом «Підкова». Заарештований НКВД у вересні 1944 року. Засуджений до повішення. Вирок виконали Стрийські нкаведисти прилюдно, біля макаронної фабрики (вул. Успенська) на самі Різдвяні свята – 7.01 1945 року. У 1991 р. там встановлена меморіальна таблиця.
10. Зеновій Красівський (1929- 1991)
Народився у с. Виктовиця на Івано-Франківщині. Закінчив середню школу. Був вивезений з батьками у Сибір. Тікає і перебуває нелегально у Львові. Заарештований і засуджений на 5 років тюрми і пожиттєве заслання. Після викриття культу особи Сталіна повернувся до Львова, вчиться в університеті (закін. 1962 року) 1964 року став організатором і членом «Українського Національного фронту», редактором журналу «Воля і батьківщина». У 1967 році знову заарештований і засуджений на 17 років. Звільнений непоправним націоналістом. В тюрмі писав поезію. У 1980 році його заарештовують втретє і відсилають у Сибір «досиджувати вирок 1967 року» У 1987 році повернувся у Моршин, знову поринає у вир політичного життя. Був головою проводу нерозгромленої ОУН в Україні, потім очолював осередок партії Державна Самостійність України. Дочекався незалежної України, але 20 вересня помер. Похований у м. Моршин.
11. Петро Мірчук (1913-1994)
Народився у Добрівлянах, гімназію закінчив у Стрию з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Магістр бібліотечних наук, доктор філософії. Починав членом першої ланки юнацтва ОУН у 1929 році.1932-повітовий провідник ОУН, а потім член її Окружного проводу і член Крайової Екзикутиви. У вересні 1941 року заарештований німцями , став в’язнем фашистських тюрем і таборів. Жив в еміграції. Автор кількох драматичних творів. Відомий як дослідник історії УПА та автор праць про видатних провідників ОУН.
12. Степан Новицький – «Спец» Родом із Стрия.
Був учасником відновленого Пласту у 1920 році; найкращим спортсменом-лижником. Долю свою пов’язав з ОУН і УПА. У 1942 – 1943 рр. був старшиною оперативного відділу Крайового військового штабу ОУН на Львівщині. А згодом, старшиною оперативного штабу ГВШ. У квітні – травні 1944 р. проводився наступ УПА проти польської Армії Крайової на Холмщині. С. Новицький – «Спец» брав участь у цій операції як інспектор ГВШ УПА при Галицьких і Волинських відділах УПА, що діяли на Холмщині. Операція завершилась успішно, але майор С. Новицький загинув у травні 1944 року.
13. Михайло Кравців (1888-1974)
Інженер-землемір зі Стрия. Його хата стала рідним домом для українських націоналістів. Він і його дружина Меланія були членами УВО з перших днів організації цього військового підпілля, що у 1929 році злилося з ОУН. У 1934 році М. Кравців був у числі перших в’язнів Берези Картузької. У 1941 році очолив у Львові Інститут Націоналістичної Освіти при уряді Я. Стецька – фактично референтуру преси і пропаганди ОУН. У вересні того ж року інститут було розгромлено , а М. Кравціва гестапо заарештувало, перебував у гестапо до 1945 року. На еміграції в Торонто продовжував активне політичне життя. Організував Музей Визвольної Боротьби ім. С. Бандери і був його директором до 1972 року. Помер 28 серпня 1974 року.
(За матеріалами книги “Стрийщина”/книга 1. Мандрик М. Д. )
Фото взяте із відкритих джерел