Ознаки життя Героя Небесної Сотні, стриянина Андрія Корчака

18 лютого 2014 року. Вівторок Андрій Корчак (Київ) – Юрію Корчаку (Стрий). Близько 13:30: 

«Все нормально. Будуємо (укріплюємо) барикади (зі щитів у Маріїнському парку – прим. автора). Трохи тяганина тут…» 

Невідомий (Київ) – Юрію Корчаку (Стрий), 15:20: 

Вашого абонента реанімують! (Згодом – не дослівно – прим. автора): Вибачте, але він – без ознак життя. 

Що можна вважати ознаками життя? Дихання, серцебиття? У фізіологічному вимірі – ймовірно. Але світогляд Героя Небесної Сотні, стриянина Андрія Корчака також включав у термін «життя» його усвідомлення і відповідальність за нього. Такий висновок ми зробили після спілкування із найближчими Андрія – братом Юрієм, сестрою Ольгою та шваґром Андрієм. Отож – ОЗНАКА ПЕРША ЖИТТЯ АНДРІЯ КОРЧАКА: «НЕБАЙДУЖА ГОТОВНІСТЬ». 

Ще задовго до подій на Майдані Андрію Корчаку довелось зіткнутись із свавіллям одного із працедавців на Стрийщині. Цю організацію не називатимемо з різних міркувань. Та й важливішою і ключовою – в контексті статті – є не організація, а реакція братів Корчаків (брат Юрій працював там само) на це свавілля. Судитися за своє. Зароблене. 

У бізнес-системі координат Януковича та його оточення – системі, де, напевне, легше було «підмазати» тут, «порішати» там, «вчасно» промовчати, «вчасно» відступити це здавалось, мабуть, безнадійним. 

Рідні згадують – Андрій усвідомлював злочинну суть влади Януковича на всіх рівнях, яка «підминала» під себе Конституцію, однак так і не пішов на «традиційні» для тієї влади методи вирішення проблем «парєшать» . Таке виховання. І такий світогляд. «Небайдужої готовності». 

Саме вона привела стриянина Андрія Богдановича Корчака на Майдан у Київ, коли він дізнався про побиття студентів. «Говорив, що має бути там – і не може інакше» – пригадує сестра Ольга Соломаха-Корчак. «Чому Стрий і стрияни сплять? Треба зорганізуватися для поїздки до Києва» – додавав у своїх спогадах друг сім’ї Володимир Кам’янка. 

Брат вирушив до столиці ввечері того ж дня і перебував на Майдані понад два з половиною місяці. «Небайдужа готовність» перейшла у фазу «активної участі». 

ОЗНАКА ДРУГА. «ЗАЛУЧЕНІСТЬ». Андрій дуже серйозно ставився до подій на Майдані та своїх обов’язків тут. Зі спогадів сестри Ольги, після від’їзду зі Стрия він подумки був постійно на Майдані. Не міг зрозуміти ані тих, хто спостерігає за подіями «з дивана», ані короткочасних «туристів». 

Приїхавши до Стрия напередодні свята Андрія, він практично одразу повертається до столиці. Не встиг навіть побачитись із шваґром – теж Андрієм. Це-ж саме – у період Різдвяних свят 2014 року. Різдво Андрій корчак зустрів на Майдані, на Водохреща, правда, приїхав до Стрия – мама Дарія попросила приїхати, бо поважний – 81-літній вік спонукав збирати дітей разом якнайчастіше (а в Андрія завжди був глибокий емоційний зв’язок із мамою).

Та одразу по святкуванні Андрій вирушив на Київ. Бо тут він був потрібніший – у грудні на демонстраціях та мітингах, у січні – у варті Майдану (часто брав участь в нічній охороні периметру Майдану). 

«Залученість» постійно живило загострене почуття справедливості та якесь незадоволення собою: рідні згадують, що Андрій Корчак вважав, що робить замало. Можна більше. Навіть перед останнім виїздом зі Стрия у Київ не давав собі заспокоїтись, а й тут брав участь у акціях на підтримку побитого у Києві майданівця-стриянина Нестора Дидика (існувала ймовірність його насильного транспортування зі стрийської лікарні до столиці відповідними структурами; тоді це часто означало зникнення або-й – смерть). Здавалось би, після побаченого Андрій мав би стати агресивним, радикальним. Але – цього не відбулось 

ОЗНАКА ТРЕТЯ. «МИРНІСТЬ». «Якось у січні ми говорили з ним про те, що може досить просто стояти» – розповідає шваґро Андрій Соломаха. «Адже, це стояння нічого не дає». 

Андрій Корчак наполягав на мирному продовженні акцій на Майдані. Рідні спільні у думці, що він, вочевидь, вірив у перемогу «мирної масовості» – подібно до подій Помаранчевої Революції. Однак, цього не було. Постійної масовості не було. Багато людей, в тому числі і стриян, розчаровувались і не їхали більше до столиці. 

І тут приходимо до наступної ознаки життя Андрія Корчака ОЗНАКА ЧЕТВЕРТА. «СТІЙКІСТЬ». Революція Гідності – не Помаранчева Революція. Андрій Корчак розумів це чітко вже у січні 2014 року. 

Алгоритми, котрі працювали на початку 2000-х – не діяли. Можливо – руйнувались певні стереотипи (близькі Андрія згадують його замкнутість, тривогу та поганий настрій під час святкування Водохреща). 

Одначе, Андрій не зрікався мирної концепції боротьби. Одначе, це аж ніяк не означало пасивність. Навпаки – Андрій Корчак був максимально активний у тому, в чому міг таким бути. І – як говорилось нижче – попри скромність, «мирність» він продовжував перебувати в Києві, навіть коли чимало людей вже з песимізмом дивились на події Майдану. Влада не відступала. Не відступав і Андрій Корчак. 

ОЗНАКА П’ЯТА. «НЕПАФОСНІСТЬ». Востаннє Андрій Корчак виїхав на Київ зі Стрия 14 лютого 2014 року. Вранці 15 лютого зустрілись із братом Юрієм. Як згадує Юрій Корчак, він ще встиг «один день побувати у десятці Андрія» (після приїзду Андрія Корчака призначили «десятником» сформованої вже Самооборони). 

Показовий факт – під час організації урочистої ходи Самооборони до Аскольдової могили на Майдан завезли нову камуфляжну форму. Багато хто одягнув її для ходи, багатьом – не вистачило. Андрій, як десятник, міг її отримати без проблем. Однак відмовився. «Хіба то так важливо – форма…» . І в похід Самооборони пішов поряд із братом з «цивільними» 

ОЗНАКА ШОСТА. «ЛЮДЯНИЙ ГЕРОЇЗМ». Андрій Корчак не був якимсь «кіношним» суперменом. Були миті втоми, миті нерозуміння, чи – навіть апатії. Одна із останніх телефонних розмов із Андрієм ввечері 17 лютого 2014 року засвідчила про душевні трансформації. 

У Андрія Корчака «було неспокійно на душі»… Родина вважає, що Андрій – противник радикальності – міг передбачити, що в поході Верховної ради наступного дня ця радикальність може бути… а він – десятник… Але – хто такі герої? 

На нашу скромну і, можливо, суб’єктивну думку – це звичайні люди зі своїми-ж людськими слабостями. Які, однак, в боротьбі з ними стають по-людськи сильними. Ані неефективність мирного вирішення, ані відсутність необхідної масовості не змогли змусити Андрія Корчака відмовитись від участі у ході до Верховної Ради 18 лютого. 

Події того дня більш-менш висвітлені повністю. Деталізувати у цій статті немає сенсу. Фактичне небажання влади обмежити повноваження Президента і повернення до Конституції 2004 року, підключення «тітушок» до правоохоронців для «витіснення» «майданівців», (котрі якраз і планували проконтролювати прийняття цих змін) стали каталізатором масштабних і жорстоких сутичок… 

За словами рідних, вони не до кінця вірять у офіційну причину смерті (серцева недостатність). Реанімування Андрія Корчака медиком-волонтером Червоного Хреста Олексієм Самодідом результату не дало. Як і реанімаційні заходи у лікарні №17, куди Андрія довіз чоловік на ім’я Андрій Коротунов. Були ознаки проламаної голови та вогнепального поранення.

Вибачте, але він – без ознак життя. 

Та хіба так? Ознаки життя Андрія Корчака – в його рідних і знайомих. Продовжують вчити не розчаровуватись і не відступати. Навіть – коли дуже складно. Як зараз.

Фото з сімейний архів родини Корчаків

Автор: Руслан Леськів

Related posts

Що робити,коли поблизу чутно літак: поради від рятувальників, які можуть зберегти життя.

Місце. У вас є декілька секунд. Падайте під стіну, тільки не навпроти вікна: під ним або в кут кімнати. Ідеальне укриття — передпокій або ванна…

Водоспади Стрийщини увійшли до п’ятірки кращих в області

Львівська адміністрація опублікувала відповідний рейтинг, де числяться Сопіт, Кам’янка та Гуркало на Стрийщині, а також Фантом на Жидачівщині.  П’ятим у списку став водоспад Лазний із…

Проект “Психологічна допомога в часі війни” втілюють на Стрийщині

В громадах Стрийського району активно проводять тренінги, в рамках проекту «Психологічна допомога в часі війни». Ця програма організувана ГО «Дестигма». Психологи мають запрошення з різних…

Залишити відповідь